Моя люба Онні. Пишу тобі з міста Доброта. Покажете мені фото. Я дуже дуже рада за Онні. Мій Сенсей! Вааааля Х) А шрш? Гарного вам вечора. Почну свою розповідь довжиною в життя Х) (шутю) В ніч з 8 на 9 я не лягала спати,у 20 хв на 3 ночі таксі увезло мене в аеропорт Бориспіль. Взлет і посадка знову привели мене в неописуемий васторг. Але з їжі дали млинці з патрохами,уви... Вален як завжди була в екстазі (страха). Іванко в палном порядке. Стюарт таке миле,добре хлоп"ятко і трішки соромязливе. Коли ми летіли я побачила образ фенікса який розкривши крила збирався в політ. я подумала що це ключі річкі але не певна бо то можуть бути хмари. Коли ми підлітали то я бачила гори,на деяких лежав сніг. А коли вже йшли на посадку то тінь літака,яка поступово збільшувалася. О_о Сугей! В аеропорті нас зустрів Санітса (хазяїн будинку) на джипі. І коли ми їхали то слухали Чорногорську музику. Хазяїн незнає російської і української,то я трошки змогла поговорити з ним на англійський. Але (мені сумно) я гарно побалакати не змогла бо мало слів знаю :") Потім як приїхали ми випили сік і каву разом з хазяїном і познайомилися з його мамою. Пізніше сходили в магазин їсти купити. Ще гуляючи я познайомилася з хлопченям і його татом,хлоп"я купалося,а тато збирав мідії для риболовлі. А коли тато пригнув ні з того ні з сього до хлопяти то забризкав нас з Вален добряче. ггггг. Тут по всьому місту пахне квітами (я думаю гортензія). Ми ходили увечері в старе місто. я його дуже полюбила. Там вузенькі вулички з крамничками,і старими спорудами,в кожної крамнички свій запах. у Будві теж є старе місто,я його теж дуже люблю. але в Которі воно більш давнє.а ще на одній з вуличок,біля магазинчика я зустріла цілу зграю няко О_о там няко віздє. ВІЗДЄ. НЕ ВЕРЮ. я їм віддала трохи ковбаси яку припасла для одного малого някеняти якого зустріла біля магазина,але коли ковбаса була то няко не було. А і в мене є нет :") Арігато годзаімаштаааааа! Буду плакав. щось я багато набалакав. Зараз допишу вам листа,хай Сі заряжається,а я піду посиджу на балкон. Подивлюся на зорі. я ще сьогодні з балкону слідкувала за бабусею,як вона готувала їсти,а поки чекала поки їжа звариться,читала газету. Тільки мені сумно що море тут не відкрите,а залив. Не чути його голосу, я так не можу. Але ж я знала шо залив,якось відразу не подумала. :"( баааааака я. Саранхе. Кун. п.с. напишу вам про мій день затра. хочу знову піти у старе місто. Оясумі май лов. Я сиджу в темноті то комахи окупіровали мою Сі! О-о Ото ке?
29 жовтня 2012 р.
09.06.2012
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар